Подарунок від Миколая

Ясочка прокинулася, смачно потягнулася і підстрибнула на ліжку. За вікном сонячні промені вигравали: здавалося, що до садка завітала казкова Снігова королева і розкидала по снігу і по деревах дорогоцінні самоцвіти.

Ясочка задивилася у вікно, сильно примружила великі сірі очі, бо яскраве світло і білий-білий сніг просто засліпили. Дівчинка почала стрибати на ліжку, радіючи новому дню. Раптом ніжкою вона зачепила подушку, а під нею побачила подарунки.  Це був набір фарб, про які Ясочка так мріяла, бо не могла закінчити малюнок, і її улюблені цукерки та мандарини. Малеча не повірила, що це все багатство їй, але потім згадала, що сьогодні 19 грудня – день Святого Миколая. Вона ж так чекала цього дня, а зараз просто забула, вражена красою зимового ранку.

Але ж мама говорила, що до неї Святий Миколай не прийде, бо вона не хоче слухатися. Мама розповідала, що Святий Миколай приходить лише до чемних дітей, а таким, як Ясочка, ставить під подушку різочку.

Але ж різочки нема, є подарунки, отже Ясочка виправилась.

-         Мамо, мамо! – загукала дівчинка. – До мене приходив уночі Святий Миколай! Подивися, він мені приніс фарби, а ти говорила, що я отримаю різочку.

-         Напевно, доню, ти зробила якісь добрі справи, бо Святий Миколай просто так не приходить. Давай згадаємо твій учорашній день.

-         Я вчора була в школі.

-         І що там?

-         Я отримала 9 з математики і 12 за вірш, а ще зіграла роль доброго ангела на святі.

-         Молодчинка, а потім, коли прийшла додому, чим займалася?

-         Уроки робила, малюнок малювала для нашого українського солдата. Учителька сказала, що це буде подарунок для тих воїнів, які захищають нас на війні.

-         Молодчинка, а після цього?

-         Дивилася мультики.

-         Бачиш, доню, виявляється, що ти зробила за день багато добрих справ, а у Святого Миколая є ангели – помічники, які усе бачать і записують.

-         Мамо, ти ж говорила, що я отримаю від Миколая різочку.

-         Ясочко! Кожна мама хоче, щоб її дитина була слухняною, чемною, ти ж інколи не слухаєшся, так?

-         Мамочко! Я тепер завжди буду тебе слухати. Можна, я закінчу свій малюнок для воїна? У мене тепер є фарби.

-         Гаразд, доню.

Ясочка узяла фарби, які їй передав Святий Миколай і почала замальовувати синє небо, жовте сонечко. Вона схилила голівку над малюнком, пасмо волосся весь час падало їй на лоб, та дівчинка не зважала, старалася, щоб вийшло найкраще, а потім вивела на малюнку слова: «Святий Миколаю! Подаруй усім МИР!»