Досвід роботи

«Розвиток мовленнєвих компетентностей учнів на уроках   української мови та літератури»

Актуальність

Розвиток   мовленнєвої  компетентності ─ провідний принцип навчання рідної мови. Він охоплює всі сторони мовленнєвої діяльності учнів. Програмою передбачається набуття учнями  знань про мовлення: усне і писемне, діалогічне і монологічне; про особливості висловлювань, обумовлені їх комунікативними завданнями, ситуацією спілкування. Однак найважливішим завданням є розвиток уміння здійснювати всі види мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо), на що й наголошується в програмі середньої загальноосвітньої школи. Робота над правильною вимовою, чіткістю й виразністю усного мовлення, над збагаченням словника, правильним і точним вживанням слова, над словосполученням і зв’язним висловлюванням, над орфографічно грамотним письмом має стати основою кожного уроку.

Наукова основа досвіду

 ~ Н. Хомський «Мова й мислення»

 ~ С. В. Титова «Коммуникативная культура. От коммуникативной компетентности к социальной ответственности.»

Реалізація досвіду

Нехай заслужено пишаються своїми великими відкриттями вчені, нехай гордяться своїми планетами винахідники, нехай не без підстав вважають свою місію особливо вагомою лікарі, священики, державні діячі, але коли до класу заходить педагог і розпочинає священне дійство, ім’я якому урок, кермо планети і доля людства, його майбутнє - саме в руках вчителя.

І щоб стати саме таким вчителем, я прагну викладати свій предмет захоплююче, засобами рідної мови і художнього слова, виховувати в учнів загальнолюдські та національні ідеали, зміст освіти пов’язувати з сучасністю здійснювати розвиваюче навчання, плекати філологічні здібності учнів, усіляко заохочувати учнів до самоосвіти, самовиховання, до максимального духовного забезпечення, засобами художнього слова розвивати усне та писемне мовлення  учнів,  збагачувати їх словниковий запас.

Хочу поділитися деякими секретами свого багаторічного досвіду з проблеми розвитку комунікативних і мовленнєвих умінь учнів на уроках рідної мови та літератури. Формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного та морального здоров’я, забезпечення пріоритетного розвитку людини - основні завдання, які стають перед загальноосвітньою школою. У зв’язку з цим я, як вчитель - словесник, ставлю перед собою основну мету: сприяння мовленнєвому розвиткові школярів, які б уміли змістовно, зв’язно і стилістично грамотно висловлювати свої думки. Ця мета реалізується у процесі формування особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися мовними засобами в різних формах, сферах і жанрах мовлення. Приємно, коли вихованці вільно почувають себе, приймаючи участь у різних інтелектуальних іграх, конкурсах, олімпіадах, можуть лінгвістично вірно висловлювати свою думку.

Які ж методи, педагогічні технології і завдання я вважаю найбільш доцільними, розвиваючи комунікативні і мовні уміння учнів. Це:

1.     Когнітивні (пізнавальні) - які сприяють вмінню відчувати навколишній світ, ставити питання, обґрунтовувати своє розуміння питання, вступати в змістовний діалог чи дискусію, робити висновки.

2.     Креативні (творчі) – допомагають виявляти гнучкість розуму, фантазію, натхнення, мати свою точку зору, виявляти ініціативу, нестандартність, неординарність;

3.     Комунікативні – надають учням можливість взаємодіяти з іншими суб’єктами із навколишнім світом.

Серед когнітивних методів навчання я обрала для розвитку мовленнєвих умінь нетрадиційні уроки (інтегровані уроки, уроки - семінари, уроки-подорожі, уроки-дискусії); інноваційні технології (робота в групах, гра „мікрофон”, народна платформа, „аукціон”)

Креативні педагогічні технології я впроваджую на уроках зв’язного мовлення, де застосовую аналіз художнього тексту, поетичні хвилинки, редагування тексту, творчий диктант, конструктивні вправи, усне мовлення. Уроки зв’язного мовлення в моїй практиці – це не тільки традиційні перекази, твори, а також написання творів різних жанрів(новела, усмішка, казка, поезії); складання кіносценаріїв; написання заміток до газет, творчі конкурси.

Комунікативні методи впроваджую майже на кожному уроці. Жодне заняття не обходиться без діалогу вчителя з учнями, учнів з учнями, евристичної бесіди, словникової роботи.

Хочу поділитися досвідом використання цих методів на конкретних заняттях. Як я розвиваю мовні вміння на уроках літератури? По-перше, це бесіда за змістом твору, повідомлення учнів, виступи з рефератами, доповідями, робота груп „Пошуківець”, „Юні актори”, „Юні літературознавці”.

Так, вивчаючи творчість Л. Українки в 10 класі, на уроці працювали групи: “Дослідники біографії поетеси”, „Юні актори”. Перша група підготувала змістовну розповідь біографії поетеси, поділивши її на окремі етапи:                      -       грані особистості;

-               характер Лесі;

-               освіта, самоосвіта;

-               книги в житті Лесі;

-               у двобої з хворобою;

-               кохання і дружба в житті Л. Українки;

-               “у серці музика бриніла”.

Група „Юні актори” підготувала невелике повідомлення „В обіймах з театром” та інсценізувала уривки  з „Лісової пісні”, „Боярині”, „Одержимої”.

Завдання творчого характеру одержують учні 5 класу. Так, вивчаючи теми з теорії літератури „Пейзаж”, „Епітет”, „Порівняння”,  пропоную:

·                   Скласти опис зимового ранку, використовуючи опорні слова: іній, розмальований, яскравий, проміння, іскристий, барви.

·                   Придумати порівняння до слів: чорний, як (галка); ясний, як (сонечко); червона, як (калина); ходить, як (п’яний); хлопець, як (дуб); співає, як  (соловей).

·                    Дібрати означуване слово, для якого поданий прикметник був би епітетом:

Мрійний (смуток), душевна (розмова), лиха (зима, доля), спекотне (літо), ніжне (серце), світлий (розум).

·                   До поданих слів підібрати якнайбільше епітетів:

Земля (щедра, багата, барвінкова).

Дівчина (мила, доброзичлива).

Сади (білосніжні, щедрі).

Вивчаючи в 6 класі поезію О. Олеся „Печенізька облога Києва”, проводжу урок розвитку зв’язного мовлення, на якому учні складають кіносценарій. Поезію розбиваємо на окремі сценки. Кожну сцену готує група учнів. Вони описують декорацію, місце дії, готують також малюнок на „кіноплівці”, де має бути зображений один кадр. Потім члени групи озвучують кінокадр. Кожний з них отримує назву:

1.               Облога Києва печенігами.

2.               „А у місті плач і стогін”.

3.               Претич за Дніпром.

4.               „Я піду!” – хлоп’я говорить.

5.               Хлопець  у ворожому таборі.

6.               Переправа через Дніпро.

7.               Хлопець у Претича.

8.               „І злякались печеніги”.

На дошку прикріплюю кожний кадр і виходить справжня кіноплівка.

На такому уроці учні вчаться не тільки творити, а й фантазувати, творити диво власними руками.

На уроках мови багато уваги приділяю аналізу текстів. Стараюся працювати з текстами, які несуть певний виховний потенціал, звертаю увагу учнів на довершеність художніх уривків, майстерність автора. Особливо гарні тексти в підручниках Ольги Олійник, тому працюю з цими підручниками як додатковими.

Особливо цікавим, на мою думку, є редагування текстів з мовленнєвими помилками. Це вправи на виправлення неточностей слововживання, вправи на виявлення русизмів і російських кальок, вправи на вживання дієприслівників, вправи із стилістики, вправи на встановлення ясності фрази, розрізнення паронімів. Такі вправи я практикую найчастіше у старших класах.

Наприклад (10 клас):

·                   Виправте лексичні помилки:

1.                В дорозі її просквозило і тепер мучиться від насморку.

2.                Переведи  на російську мову.

3.                Не дивлячись на дощову осінь, урожай зібрали вчасно.

·                   Введіть у речення пари слів:

адрес – адреса; білет – квиток; відносини – стосунки;

вступати – поступати; лікує – лічить; плутати – путати.

Особливу увагу приділяю урокам розвитку зв’язного мовлення, на яких прагну сформувати національну мовну особистість. Учні повинні навчитися вільно володіти всіма засобами рідної мови, мати широкий словниковий запас, легко висловлюватися на різні теми. Для цього я пропоную учням різноманітні види творчих робіт. Це твір – роздум, твір – етюд,  твір – сповідь, твір – есе, твір – характеристика, твір – розповідь, твір – опис, твір – співставлення, твір – нарис. Цікавою і вдалою є робота над переказами із творчим завданням. Завдання підбираю різного типу, щоб це допомогло потім при написанні екзаменаційної роботи.

 Приміром, завдання такого типу:

             - На основі даного тексту написати  свій текст-міркування з приводу проблеми, яку поставлено в тексті.

- Придумати заголовок і початок тексту.

- Додати портрет головного героя.

- Ввести в текст пейзаж, інтер’єр і т. п.

- Змінити особу, від якої ведеться розповідь.

-  Замінити пряму мову непрямою.

-  Придумати обрамлення до тексту.

-  Дати свою оцінку подія, які описуються.

-  Доповнити авторський опис своїми відчуттями і враженнями.

-  Доповнити текст характеристикою головного героя.

Текст для переказів підбираю, звертаючи увагу на їх виховний

потенціал.

 Теми творів стараюся давати такі, щоб були зрозумілі учням і давали їм можливість викластися на сто відсотків.

Теми для творів /9-11 кл./

                                              На суспільну тему.

Історія проситься в сни нащадків.

Україно! Ти для мене диво.

Народ мій є! Народ мій завжди буде!

В океані рідного народу відкривай духовні острови.

О, скільки є могил, де спить життя козаче!

О пісне! Від народу кров і плоть ти узяла, щоб лиш йому служить.    

Уклін чолом народу, що рідну мову нам зберіг.

Ми винуваті, що мліють ріки і лисинами світять береги.

Екологія природи і екологія душі.

Духовний Чорнобиль давно вже почався.

Все менше рук, що вміють сіять хліб.

Чи потрібен у школі урок Закону Божого?

„Оранжева” революція, чи „крута” тусовка?

На морально – етичну тему.

Людина – це обов’язок, а не титул.

Правді в очі дивіться прямо, не одводьте погляду вниз.