неділя, 22 березня 2015 р.

Сходинки до успіху



Я вже 24 роки працюю вчителем української мови та літератури у сільській школі. За ці роки багато чого змінилось у державі та в освіті. Сучасний вчитель повинен йти в ногу з часом, засвоювати нові освітні технології. Нікого не здивуєш тим, що теперішні учні краще орієнтуються у віртуальному світі, ніж учителі, особливо сільські. Тому я поставила собі за мету - навчитись користуватися новими технологіями.
Виникло питання: де цього навчитись? Основи знань з користування комп’ютером отримала на курсах підвищення кваліфікації, а також, підглядаючи за роботою вчителів інформатики. Та цього, звичайно, недостатньо. Сьогодні кожен знаючий вчитель має свій особистий блог, ділиться з колегами своїми досягненнями та інноваціями. Я  зрозуміла, що мені це теж необхідно, а головним поштовхом стала участь у конкурсі «Учитель року - 2015».
Для участі у конкурсі потрібно було створити власний блог. Навіть не уявляла, як це зробити. Відвідуючи сучасну сільську бібліотеку, побачила, що бібліотекар дуже добре володіє комп’ютерними технологіями, і звернулась по допомогу. Іванна Іванівна  допомогла – і буквально за 2 дні блог був готовий. Бібліотекар дуже доступно пояснювала кожен крок, так що я змогла вже самостійно завантажувати на блог свої розробки.
Та на цьому я не зупинилась. Дякуючи бібліотекарю, я так зацікавилась сучасними технологіями, проектами, що разом з нею почала створювати невеличкі відеоролики. Завдяки безкоштовному Інтернету у бібліотеці, сьогодні я активна користувачка багатьох соціальних мереж, груп, беру участь у різних соціальних проектах, конкурсах.

Свій блог я назвала «Сходження до вершин», тому впевнена, що ці вершини мені підкоряться. Моє життєве кредо: «Життя – це сходинки, з кожною все важче і важче, але зупинятися не треба, бо життя – це рух, а зупинка – це смерть». Одна із таких сходинок – оволодіння комп’ютерними та Інтернет-технологіями. Цією сходинкою за руку мене вела сучасний бібліотекар Іванна Білик. Вірю, що це не остання історія успіху сучасної сільської бібліотеки, а знання кваліфікованого, технологічно підготовленого бібліотекаря стануть в пригоді усім користувачам.

понеділок, 16 березня 2015 р.

Відеозвіт про семінар

Ось результат моєї роботи у Сутковецькій ЗОШ. До вашої уваги відеозвіт про семінар учителів української мови та літератури.

пʼятниця, 13 березня 2015 р.

Результати не забарились


Твори-роздуми, які вийшли у дітей після відкритого уроку

Я люблю своє рідне село

Королівська Юлія


Я люблю своє село Сутківці. Це моя Батьківщина, моє рідне село. Я мешкаю на одній з найкрасивіших та наймальовничіших вулиць. Моє село дуже красиве. Через усе село гадюкою в'ється річка Ушиця.
Наше село відоме з ХІІІ століття. Воно славиться своїми пам'ятками: руїнами замку, церквою-фортецею. Але найбільше наше село славиться людьми: хліборобами, вчителями, кухарями, продавцями. В нашому селі гарні поля та городи, у кожної людини є велике господарство. Зранку до вечора  люди, як пчілки, трудяться біля свого господарства, адже вони славляться своєю працьовитістю.
У нашому селі є дуже багато вулиць, і назва кожної овіяна легендами. Є тут магазини, бібліотека, школа. Та найголовніше, що моя сім'я і друзі живуть тут.
Правду каже народ: "Рідний край - земний рай"


Чилій Зоряна

Я люблю своє село Сутківці. Воно для мене дуже дороге, воно відоме на всю Україну. Село славиться пам'ятками архітектури, яким більше п'ятисот років. Це Свято-Покровська церква-фортеця, руїни Суткрвецького замку. Сюди з усіх куточків з'їжджаються туристи, щоб помилуватися краєвидами і відвідати церкву.
У цьому селі живуть хороші, працьовиті люди, мої друзі, моя сім'я.
Я люблю село Сутківці. Як кажуть у прислів'ї: "Кожному мила своя сторона".

Іваськевич Сніжана

Моє рідне село Боднарівка. Чому я його люблю?
 Тому що я тут народилась, живу, виховуюсь. У селі красиві краєвиди: річка, водоспад, гори. Тут проживають мої найкращі друзі. моя родина.
Ось чому я люблю своє рідне село Боднарівка. 


понеділок, 9 березня 2015 р.

Ділимось досвідом

4 березня у нашій школі відбувся семінар учителів української мови та літератури на тему "Використання сучасних освітніх технологій у практиці вчителя-словесника як шлях до формування компетентної, національно-свідомої особистості", організатором якого стала я, а допомогли мені директор школи Василь Безвух, завуч школи Людмила Смаровидло, завідуюча сільською бібліотекою-філіалом Іванна Білик.
Школа гостинно відкрила двері для вчителів району. Семінар розпочався відеопрезентацією нашої школи. У відеоролику 40-річна історія школи, кадри сьогодення, досягнення наших учнів, співпраця дирекції і батьків. Озвучила ролик педагог-організатор Івасюк Оксана Іванівна.
Далі вчителі пройшли до затишної вчительської, де завуч школи Смаровидло Людмила Олександрівна провела тренінг на тему: "Спілкуємось і діємо".Учасники презентували себе, згадували шкільну програму, розглядали можливі конфліктні ситуації і шукали правильного вирішення їх. Заняття було цікавим і корисним.
Наступним етапом семінару стало відвідування уроків мови у 5 та 11 класах. Урок у 5 класі проводила я на тему: "Особливості будови елементарного роздуму. Підготовка до написання твору-роздуму". Урок розпочала налаштуванням на працю (психологічне розвантаження), далі перейшла до вивчення теорії будови роздуму, після фізкультхвилинки разом з учнями працювали над створенням майбутнього твору на тему "Я люблю своє рідне село". На уроці використала відеоролик про село, знятий авторами передачі "Джерело" регіонального телебачення, презентації різних цікавих місцин села.

До уроку мені багато матеріалу допомогла зібрати завідуюча місцевою  бібліотекою-філіалом Білик Іванна Іванівна, яка сьогодні у селі є найкращим фахівцем з інформаційних технологій.
В 11 класі урок був на тему: "Виступ на конференціях, семінарах. Переговори"(Учитель Смаровидло Людмила Олександрівна). Урок проходив у формі конференції, використовувались інтерактивні методи і прийоми. Цікавими були гра "аукціон", виступ доповідача Катерини Левіцької "Що таке дружба?, який супроводжувався слайд-презентацією.
Після уроків учителі відвідали музей Бойової слави, де  екскурсію проводили учні 8 класу, етнографічний музей, у якому екскурсоводами були учні 5 класу Королівська Юлія і Кундиловський Роман.
Останнім етапом семінару була презентація мого блогу, який ви гортаєте. Учителям сподобалось, а вам?...