четвер, 17 грудня 2015 р.

Подарунок від Миколая


Ясочка прокинулася, смачно потягнулася і підстрибнула на ліжку. За вікном сонячні промені вигравали: здавалося, що до садка завітала казкова Снігова королева і розкидала по снігу і по деревах дорогоцінні самоцвіти.
Ясочка задивилася у вікно, сильно примружила великі сірі очі, бо яскраве світло і білий-білий сніг просто засліпили. Дівчинка почала стрибати на ліжку, радіючи новому дню. Раптом ніжкою вона зачепила подушку, а під нею побачила подарунки.  Це був набір фарб, про які Ясочка так мріяла, бо не могла закінчити малюнок, і її улюблені цукерки та мандарини. Малеча не повірила, що це все багатство їй, але потім згадала, що сьогодні 19 грудня – день Святого Миколая. Вона ж так чекала цього дня, а зараз просто забула, вражена красою зимового ранку.
Але ж мама говорила, що до неї Святий Миколай не прийде, бо вона не хоче слухатися. Мама розповідала, що Святий Миколай приходить лише до чемних дітей, а таким, як Ясочка, ставить під подушку різочку.
Але ж різочки нема, є подарунки, отже Ясочка виправилась.
-         Мамо, мамо! – загукала дівчинка. – До мене приходив уночі Святий Миколай! Подивися, він мені приніс фарби, а ти говорила, що я отримаю різочку.
-         Напевно, доню, ти зробила якісь добрі справи, бо Святий Миколай просто так не приходить. Давай згадаємо твій учорашній день.
-         Я вчора була в школі.
-         І що там?
-         Я отримала 9 з математики і 12 за вірш, а ще зіграла роль доброго ангела на святі.
-         Молодчинка, а потім, коли прийшла додому, чим займалася?
-         Уроки робила, малюнок малювала для нашого українського солдата. Учителька сказала, що це буде подарунок для тих воїнів, які захищають нас на війні.
-         Молодчинка, а після цього?
-         Дивилася мультики.
-         Бачиш, доню, виявляється, що ти зробила за день багато добрих справ, а у Святого Миколая є ангели – помічники, які усе бачать і записують.
-         Мамо, ти ж говорила, що я отримаю від Миколая різочку.
-         Ясочко! Кожна мама хоче, щоб її дитина була слухняною, чемною, ти ж інколи не слухаєшся, так?
-         Мамочко! Я тепер завжди буду тебе слухати. Можна, я закінчу свій малюнок для воїна? У мене тепер є фарби.
-         Гаразд, доню.
Ясочка узяла фарби, які їй передав Святий Миколай і почала замальовувати синє небо, жовте сонечко. Вона схилила голівку над малюнком, пасмо волосся весь час падало їй на лоб, та дівчинка не зважала, старалася, щоб вийшло найкраще, а потім вивела на малюнку слова: «Святий Миколаю! Подаруй усім МИР!»

пʼятниця, 11 вересня 2015 р.

День знань

 1 вересня нашу шкільну сім'ю поповнило 12 першокласників. Усі дітки отримали подарунки із рук директора школи.
Я стала завучем, і тому цьогорічний День знань особливий для мене. сподіваюсь, що все буде якнайкраще у 2015-16 н.р. Успіхів усім нам і МИРУ.


понеділок, 18 травня 2015 р.

Підсумки гри

У нашій школі відбулася Всеукраїнська українознавча гра "Соняшник". У грі взяло участь 16 школярів. Найбільше дітей було з 2 класу. Гра проходила у кабінеті української мови та літератури. Труднощі виникали тоді, коли молодші школярі заповнювали бланки відповідей. Я, як координатор гри, дозволила старшим школярам допомогти діткам. Всі швидко справились із завданнями.
Завдання були цікаві, гарно оформлені, потребували і знань, і логіки, і навіть хитрості.
Кілька днів тому я отримала результати гри і була приємно вражена. Учениця 10 класу Мілена Погосян стала переможцем регіонального рівня, а учень 4 класу Назар Дзюба отримав Диплом ІІІ ступеня регіонального рівня. Також визначилося 4 переможці на шкільному рівні: Таміла Літвінова (2 клас), Крістіна Артушян (4 клас), Юлія Королівська (5 клас), Марина Несторук (10 клас). Учні отримали нагороди та дипломи, які я вручила їм на загальношкільній лінійці.

 

середа, 15 квітня 2015 р.

Каламбури

Вивчили в 5 класі тему "Омоніми". Домашне завдання вирішила дати творчого характеру: скласти каламбури. Навіть не сподівалася, що будуть такі цікаві результати.

Я бабусі меду ніс,
Бджола сіла на мій ніс.
                       Іра Ігнатьєва

Біля ставу гарно став,
А тоді упав у став.
                     ***
А на нас чекає свято,
Ананас буде на свято.
                     ***
Моя мама сукню шила,
А мій тато шукав шила.
                       Юля Королівська

Я вам гарно заплачу,
Лиш не було б в нас плачу.
                      ***
Дорога дорога з Києва до Кривого Рога.
                      ***

Я поставила мету,
Що я в хаті підмету.
                       Це вже спільними зусиллями







неділя, 22 березня 2015 р.

Сходинки до успіху



Я вже 24 роки працюю вчителем української мови та літератури у сільській школі. За ці роки багато чого змінилось у державі та в освіті. Сучасний вчитель повинен йти в ногу з часом, засвоювати нові освітні технології. Нікого не здивуєш тим, що теперішні учні краще орієнтуються у віртуальному світі, ніж учителі, особливо сільські. Тому я поставила собі за мету - навчитись користуватися новими технологіями.
Виникло питання: де цього навчитись? Основи знань з користування комп’ютером отримала на курсах підвищення кваліфікації, а також, підглядаючи за роботою вчителів інформатики. Та цього, звичайно, недостатньо. Сьогодні кожен знаючий вчитель має свій особистий блог, ділиться з колегами своїми досягненнями та інноваціями. Я  зрозуміла, що мені це теж необхідно, а головним поштовхом стала участь у конкурсі «Учитель року - 2015».
Для участі у конкурсі потрібно було створити власний блог. Навіть не уявляла, як це зробити. Відвідуючи сучасну сільську бібліотеку, побачила, що бібліотекар дуже добре володіє комп’ютерними технологіями, і звернулась по допомогу. Іванна Іванівна  допомогла – і буквально за 2 дні блог був готовий. Бібліотекар дуже доступно пояснювала кожен крок, так що я змогла вже самостійно завантажувати на блог свої розробки.
Та на цьому я не зупинилась. Дякуючи бібліотекарю, я так зацікавилась сучасними технологіями, проектами, що разом з нею почала створювати невеличкі відеоролики. Завдяки безкоштовному Інтернету у бібліотеці, сьогодні я активна користувачка багатьох соціальних мереж, груп, беру участь у різних соціальних проектах, конкурсах.

Свій блог я назвала «Сходження до вершин», тому впевнена, що ці вершини мені підкоряться. Моє життєве кредо: «Життя – це сходинки, з кожною все важче і важче, але зупинятися не треба, бо життя – це рух, а зупинка – це смерть». Одна із таких сходинок – оволодіння комп’ютерними та Інтернет-технологіями. Цією сходинкою за руку мене вела сучасний бібліотекар Іванна Білик. Вірю, що це не остання історія успіху сучасної сільської бібліотеки, а знання кваліфікованого, технологічно підготовленого бібліотекаря стануть в пригоді усім користувачам.

понеділок, 16 березня 2015 р.

Відеозвіт про семінар

Ось результат моєї роботи у Сутковецькій ЗОШ. До вашої уваги відеозвіт про семінар учителів української мови та літератури.

пʼятниця, 13 березня 2015 р.

Результати не забарились


Твори-роздуми, які вийшли у дітей після відкритого уроку

Я люблю своє рідне село

Королівська Юлія


Я люблю своє село Сутківці. Це моя Батьківщина, моє рідне село. Я мешкаю на одній з найкрасивіших та наймальовничіших вулиць. Моє село дуже красиве. Через усе село гадюкою в'ється річка Ушиця.
Наше село відоме з ХІІІ століття. Воно славиться своїми пам'ятками: руїнами замку, церквою-фортецею. Але найбільше наше село славиться людьми: хліборобами, вчителями, кухарями, продавцями. В нашому селі гарні поля та городи, у кожної людини є велике господарство. Зранку до вечора  люди, як пчілки, трудяться біля свого господарства, адже вони славляться своєю працьовитістю.
У нашому селі є дуже багато вулиць, і назва кожної овіяна легендами. Є тут магазини, бібліотека, школа. Та найголовніше, що моя сім'я і друзі живуть тут.
Правду каже народ: "Рідний край - земний рай"


Чилій Зоряна

Я люблю своє село Сутківці. Воно для мене дуже дороге, воно відоме на всю Україну. Село славиться пам'ятками архітектури, яким більше п'ятисот років. Це Свято-Покровська церква-фортеця, руїни Суткрвецького замку. Сюди з усіх куточків з'їжджаються туристи, щоб помилуватися краєвидами і відвідати церкву.
У цьому селі живуть хороші, працьовиті люди, мої друзі, моя сім'я.
Я люблю село Сутківці. Як кажуть у прислів'ї: "Кожному мила своя сторона".

Іваськевич Сніжана

Моє рідне село Боднарівка. Чому я його люблю?
 Тому що я тут народилась, живу, виховуюсь. У селі красиві краєвиди: річка, водоспад, гори. Тут проживають мої найкращі друзі. моя родина.
Ось чому я люблю своє рідне село Боднарівка. 


понеділок, 9 березня 2015 р.

Ділимось досвідом

4 березня у нашій школі відбувся семінар учителів української мови та літератури на тему "Використання сучасних освітніх технологій у практиці вчителя-словесника як шлях до формування компетентної, національно-свідомої особистості", організатором якого стала я, а допомогли мені директор школи Василь Безвух, завуч школи Людмила Смаровидло, завідуюча сільською бібліотекою-філіалом Іванна Білик.
Школа гостинно відкрила двері для вчителів району. Семінар розпочався відеопрезентацією нашої школи. У відеоролику 40-річна історія школи, кадри сьогодення, досягнення наших учнів, співпраця дирекції і батьків. Озвучила ролик педагог-організатор Івасюк Оксана Іванівна.
Далі вчителі пройшли до затишної вчительської, де завуч школи Смаровидло Людмила Олександрівна провела тренінг на тему: "Спілкуємось і діємо".Учасники презентували себе, згадували шкільну програму, розглядали можливі конфліктні ситуації і шукали правильного вирішення їх. Заняття було цікавим і корисним.
Наступним етапом семінару стало відвідування уроків мови у 5 та 11 класах. Урок у 5 класі проводила я на тему: "Особливості будови елементарного роздуму. Підготовка до написання твору-роздуму". Урок розпочала налаштуванням на працю (психологічне розвантаження), далі перейшла до вивчення теорії будови роздуму, після фізкультхвилинки разом з учнями працювали над створенням майбутнього твору на тему "Я люблю своє рідне село". На уроці використала відеоролик про село, знятий авторами передачі "Джерело" регіонального телебачення, презентації різних цікавих місцин села.

До уроку мені багато матеріалу допомогла зібрати завідуюча місцевою  бібліотекою-філіалом Білик Іванна Іванівна, яка сьогодні у селі є найкращим фахівцем з інформаційних технологій.
В 11 класі урок був на тему: "Виступ на конференціях, семінарах. Переговори"(Учитель Смаровидло Людмила Олександрівна). Урок проходив у формі конференції, використовувались інтерактивні методи і прийоми. Цікавими були гра "аукціон", виступ доповідача Катерини Левіцької "Що таке дружба?, який супроводжувався слайд-презентацією.
Після уроків учителі відвідали музей Бойової слави, де  екскурсію проводили учні 8 класу, етнографічний музей, у якому екскурсоводами були учні 5 класу Королівська Юлія і Кундиловський Роман.
Останнім етапом семінару була презентація мого блогу, який ви гортаєте. Учителям сподобалось, а вам?...

вівторок, 17 лютого 2015 р.

День заради миру

14 лютого у нашій школі був незвичайний день - "День заради миру". Про цей день ми разом із бібліотекарем с. Сутківці  Білик Іванною зняли і змонтували фільм.

неділя, 8 лютого 2015 р.


Майстер – клас

Ось уже 23 роки працюю вчителем української мови та літератури. Викладаю предмет у середніх та старших класах.
Останні роки працюю над впровадженням компетентнісно зорієнтованих завдань  у своїй практиці. Основне завдання освіти сьогодні – сформувати компетентну особистість, яка в сучасному світі може не просто опановувати сухі теоретичні знання, а вміло їх застосовувати для вирішення життєвих завдань.

Метою компетентнісного навчання української мови і мовлення є формування мовної особистості, яка засвоїла основні поняття з мовознавства, має мовленнєві вміння та навички, дбає про вдосконалення свого мовлення, збагачує свій словниковий запас, дотримується культури мовлення, вміє працювати в групі, колективі, може представити себе, свій колектив, сформулювати запитання, дискутувати, виступити перед публікою, грамотно оформити найнеобхідніші ділові папери.

Для досягнення таких цілей я використовую різноманітні методи, педагогічні технології, спрямовані на продуктивну діяльність учнів та організацію оптимальних умов навчання.

Одна із таких технологій  - компетентнісно системно-діяльнісне навчання. Ця технологія орієнтує учня на опанування різноманітних навчальних дій способом розв’язання мовленнєвих завдань. Старший науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН Лариса Варзацька виділяє чотири основні види навчальних умінь: етико-естетичні, загальнопізнавальні, комунікативні, організаційно-діяльнісні.

Етико-естетичні вміння спрямовані на те, щоб учень помітив і оцінив красу мовних явищ, творів мистецтва,  вчинків людей, щоб він був спроможний критично оцінити свої досягнення і вчинки відносно загальнолюдських моральних норм, щоб міг поставити себе на місце інших, прощати образи, а головне - словом і ділом  творити добро.

Загальнопізнавальні вміння – це вміння учнем самостійно аналізувати мовні явища, порівнювати їх, систематизувати, уявляти словесно описані предмети, самостійно їх описувати, фантазувати, прогнозувати розвиток подій, робити припущення, добирати переконливі аргументи.

Комунікативні вміння дають можливість учневі уміло використовувати мовні і мовленнєві знання. Учень здатний толерантно контактувати з іншою людиною, може працювати у групі, у колективі. Не боятися реалізувати себе в соціумі – це основне.

Організаційно-діяльнісні вміння - це вміння учнем самостійно усвідомити і визначити мету та мотиви власної пізнавальної діяльності, визначити пріоритети у досягнені поставленої мети.

Формування цих умінь здійснюється через використання різних методів і прийомів навчання:

·        Проектна діяльність

·        Комплексні вправи

·        Компетентісно зорієнтовані завдання

·        Інтерактивне навчання

Серед означених методів і прийомів окремо виділяю компетентнісно зорієнтовані завдання, які активно впроваджую у своїй практиці. Кандидат педагогічних наук Анатолій Фасоля дає таке визначення КЗЗ. Це спеціально створена дидактична конструкція, що використовується з метою формування і перевірки предметних, міжпредметних та ключових компетенцій. Автор виділяє такі завдання:

·        проблемні питання (напіввідкриті, відкриті)

·        проблемні завдання (евристичні, творчі, оргдіяльнісні)

·        компетентнісно зорієнтовані задачі (філологічні, комплексні)

 Сьогодні хочу представити на ваш розсуд кілька компетентнісно зорієнтованих завдань,  які направлені на формування  комунікативних, інформаційних компетенцій.

Проблемне завдання:

-         Складіть список книжок, які повинна прочитати освічена і культурна людина за алфавітом

-         Складіть асоціативний портрет Марусі Чурай, Катерини, Ярославни, Роксолани.

-         Одягніть цих героїв

КЗЗ:

-    Підготуйте резюме

-         Складіть діалог - співбесіду із роботодавцем

-         Переконайте за 2хв співрозмовника, що вивчення рідної мови йому сьогодні конче необхідне

Оргдіяльнісні завдання:

-         Фізкультхвилинка (повторення звуків)

-          Виготовлення  ялиночки (прикрасити неологізмами, історизмами, архаїзмами)

 

середа, 21 січня 2015 р.

Допомога воiнам АТО

Ось i прийшло Рiздво. Вiншування, побажання звучать i по радio, i по телевiзору, а в соцмережах можна прочитати чимало вiршiв, побажань... Та як приемно почути щирi i теплi слова вiтань безпосередньо вiд людини, у живому спiлкуваннi. Ми оточили себе високими тинами, закрилися в гарно обставлених кiмнатах перед телевiзором i нiчого не бажаемо. Не хочемо лишнiй раз вийти на вулицю. Але все ж треба хоч iнколи встати. I знайшлись бажаючi. Майже спонтанно утворився гурт жiнок вiд 35 i ..., якi не полiнувалися, а пройшлися по селу з колядою, з гарними вiншуваннями,  щоб звеселити люд християнський, донести в кожну оселю, в кожну родину, що Христос народився. I люди чекали тiеi прекрасноi звiстки, щирого, теплого слова, гарноi коляди на своему дворi. Господарi щедро обдаровували колядникiв, бо знали, що грошi пiдуть на добру справу: на допомогу воiнам-землякам, якi захищають нашу рiдну Украiну на сходi. Добру справку ми продолжили на Маланки: до нас долучився Василько, бо "наша Маланка сама не ходить, нашу Маланку Василько водить". Жiнки маланкували, а Василько щедро засiвав, бажаючи, щоб в новий рiк краще вродило, як вторiк. Останнi походи нашого колективу були найскладнiшi, адже залишилась частина села, де будинки розкиданi i бiля рiчки, i пiд горою, але хотiлося зайти в кожну оселю, поздоровити усiх. Пiснi-щедрiвки лунали бiля кожноi хати, незважаючи на погану погоду i болото пiд ногами. Нашими стараннями зiбрано чималу суму, а саме 12 тисяч гривень, яку чесно розподiлимо мiж хлопцями та придбаемо iм необхiднi речi.