Лист до брата
Братику, як ти
? Чому так рідко телефонуєш. Як я хочу чути твій голос, бачити твоє усміхнене
обличчя і слухати твої розповіді про студентське життя .
Пам’ятаю
, як в минулому році ти привіз мені на Новий Рік маленьку шкатулочку й помаду,
сказав, що я вже доросла і можу нафарбувати губи, а у шкатулочку буду складати
прикраси, я раділа, цілувала тебе, обіймала і ніколи не могла подумати, що ти
вирішиш піти на Схід. Я знаю, що ти думав тоді про мене, про маму, про татуся.
Але мені дуже боляче кожного вечора дивитися на матусю, бо її очі повні сліз,
але вона не подає виду, та я знаю, що вона думає про те, чи ти зателефонуєш.
Вона здригується від кожного звуку. І лише коли ти відзвонишся, мама спокійно
сідає біля мене і ми можемо з нею посекретничати.
Братику, телефонуй частіше! Хай татусь
не сумує, не сидить весь час в Інтернеті і дивиться новини. Він весь час шукає
твоє обличчя серед тисяч облич наших воїнів.
Я кожен день прошу Бога про мир, бо ти
тоді повернешся додому і все буде добре.
А вчора ти сказав татусеві по
секрету, що познайомився з дівчиною Аллою, що вона з Луганської області і
розмовляє по-російськи. Не переживай, братику, ми приймемо її в нашу сім’ю,
бо я знаю, що ти обрав таку ж милу і добру подругу, як ти . І зовсім не
важливо, якою мовою вона розмовляє. Я її вже люблю, бо ми ж українці.
Братику, телефонуй частіше,
розповідай про себе і про своїх нових друзів. Ми тебе дуже любимо.
Я знаю, якщо на варті кожного
кордону стоять такі як ти, то мир обов’язково настане.
Я написала листа Святому Миколаю,
хоч задавна знаю, що це іграшки, з проханням про те, щоб на Різдво ми всі
зібралися за нашим великим столом і ти, я , мама, татусь, твоя наречена Алла, а
у небі засяяла різдвяна зірка.
І хай кожна родина у цей день буде
такою ж щасливою.
Твоя
сестричка
Немає коментарів:
Дописати коментар